1. Орфографічний словник української мови

місцеположення

місцеполо́ження

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. місцеположення — -я, с. Положення чого-небудь на певному місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. місцеположення — МІСЦЕПОЛО́ЖЕННЯ, я, с. Положення чого-небудь на певному місці. В торговому відношенні місцеположення Новгорода було сприятливе (з навч. літ.); Вдивляючись у небо, легко помітити, що зірки протягом ночі змінюють своє місцеположення (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. місцеположення — МІСЦЕПОЛО́ЖЕННЯ, я, с. Положення чого-небудь на певному місці. В торговому відношенні місцеположення Новгорода було сприятливе (Іст. СРСР, І, 1956, 63); Вдивляючись у небо, легко помітити, що зірки протягом ночі змінюють своє місцеположення (Наука.., 9, 1964, 53). Словник української мови в 11 томах