місцеположення
МІСЦЕПОЛО́ЖЕННЯ, я, с. Положення чого-небудь на певному місці.
В торговому відношенні місцеположення Новгорода було сприятливе (Іст. СРСР, І, 1956, 63);
Вдивляючись у небо, легко помітити, що зірки протягом ночі змінюють своє місцеположення (Наука.., 9, 1964, 53).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- місцеположення — місцеполо́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- місцеположення — -я, с. Положення чого-небудь на певному місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- місцеположення — МІСЦЕПОЛО́ЖЕННЯ, я, с. Положення чого-небудь на певному місці. В торговому відношенні місцеположення Новгорода було сприятливе (з навч. літ.); Вдивляючись у небо, легко помітити, що зірки протягом ночі змінюють своє місцеположення (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах