1. Орфографічний словник української мови

набавити

наба́вити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набавити — (комусь чогось): завдати (страху), напитати (недуги) [V] — (страху): нагнати [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. набавити — [набавиетие] -аўл'у. -виеш, -аўл'ат'; нак. -аў, -аўтеи Орфоепічний словник української мови
  3. набавити — див. набавляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. набавити — НАБА́ВИТИ див. набавля́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. набавити — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. набавити — НАБА́ВИТИ див. набавля́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. набавити — Набавити, -ся см. набавляти, -ся. Словник української мови Грінченка