набазікати

набазі́кати

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набазікати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Наговорити багато чогось безглуздого, нісенітного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. набазікати — НАБАЗІ́КАТИ див. набазі́кувати. Словник української мови у 20 томах
  3. набазікати — Набазі́кати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. набазікати — НАБАЗІ́КАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Наговорити багато чогось безглуздого, нісенітного. — Може, де переборщу, а де не дотну, може, такого набазікаю, що і в шапку не забрати, — дарма! (Вовчок, VI, 1956, 273). Словник української мови в 11 томах
  5. набазікати — Набазікати, -ся см. набазікувати, -ся. Словник української мови Грінченка