1. Словник української мови в 11 томах

набазікати

НАБАЗІ́КАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Наговорити багато чогось безглуздого, нісенітного.

— Може, де переборщу, а де не дотну, може, такого набазікаю, що і в шапку не забрати, — дарма! (Вовчок, VI, 1956, 273).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набазікати — набазі́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. набазікати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Наговорити багато чогось безглуздого, нісенітного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набазікати — НАБАЗІ́КАТИ див. набазі́кувати. Словник української мови у 20 томах
  4. набазікати — Набазі́кати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. набазікати — Набазікати, -ся см. набазікувати, -ся. Словник української мови Грінченка