набалакати
набала́кати
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набалакати — див. набалакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набалакати — НАБАЛА́КАТИ див. набала́кувати. Словник української мови у 20 томах
- набалакати — Набалакає, що на вербі груші ростуть. З іронією про тогоу хто любить говорити про неймовірні речі. Приповідки або українсько-народня філософія
- набалакати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм. Словник синонімів української мови
- набалакати — НАБАЛА́КАТИ див. набала́кувати. Словник української мови в 11 томах
- набалакати — Набалакати, -ся см. набалакувати, -ся. Словник української мови Грінченка