1. Словник української мови в 11 томах

набалакати

НАБАЛА́КАТИ див. набала́кувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набалакати — набала́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набалакати — див. набалакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набалакати — НАБАЛА́КАТИ див. набала́кувати. Словник української мови у 20 томах
  4. набалакати — Набалакає, що на вербі груші ростуть. З іронією про тогоу хто любить говорити про неймовірні речі. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. набалакати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  6. набалакати — Набалакати, -ся см. набалакувати, -ся. Словник української мови Грінченка