1. Словник української мови в 11 томах

набалакатися

НАБАЛА́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Поговорити досхочу; наговоритися.

[Пилип:] Та ну, йдіть вже, пане хазяїне, в хату, там набалакаємося (Крон., II, 1958, 57);

Найбільша насолода для Гаркуші за столом — щоб дали йому змогу всмак набалакатись (Гончар, Таврія, 1952, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набалакатися — набала́катися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. набалакатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Поговорити досхочу; наговоритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набалакатися — НАБАЛА́КАТИСЯ див. набала́куватися. Словник української мови у 20 томах
  4. набалакатися — Набала́куватися, -куюся, -єшся сов. в. набалакатися, -каюся, -єшся, гл. Наговариваться, наговориться. Набалакайся, коли не завізно. Ном. № 12992. Словник української мови Грінченка