набалакатися
Набала́куватися, -куюся, -єшся
сов. в. набалакатися, -каюся, -єшся, гл. Наговариваться, наговориться. Набалакайся, коли не завізно. Ном. № 12992.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набалакатися — набала́катися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- набалакатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Поговорити досхочу; наговоритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набалакатися — НАБАЛА́КАТИСЯ див. набала́куватися. Словник української мови у 20 томах
- набалакатися — НАБАЛА́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Поговорити досхочу; наговоритися. [Пилип:] Та ну, йдіть вже, пане хазяїне, в хату, там набалакаємося (Крон., II, 1958, 57); Найбільша насолода для Гаркуші за столом — щоб дали йому змогу всмак набалакатись (Гончар, Таврія, 1952, 45). Словник української мови в 11 томах