набачений

наба́чений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набачений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до набачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. набачений — НАБА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наба́чити; // у знач. прикм. Який набачився чого-небудь. Водіям у надмірній сентиментальності не дорікнеш. Народ усього набачений (з газ.). Словник української мови у 20 томах