наважливість
нава́жливість
іменник жіночого роду, істота
рішучість, наполегливість
арх.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наважливість — -вості, ж., заст. Властивість за знач. наважливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наважливість — НАВА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж., заст. Властивість за знач. нава́жливий. – Ти забула вже модну мову символістики, – промовив Павлусь, прочитавши на її божевільних очах, на її виду справдішню наважливість викраять серце з грудей (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- наважливість — НАВА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж., заст. Властивість за знач. нава́жливий. — Ти забула вже модну мову символістики, — промовив Павлусь, прочитавши на її божевільних очах, на її виду справдішню наважливість викраять серце з грудей (Н.-Лев., V, 1956, 245). Словник української мови в 11 томах