наважливість

нава́жливість

іменник жіночого роду, істота

рішучість, наполегливість

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наважливість — -вості, ж., заст. Властивість за знач. наважливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наважливість — НАВА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж., заст. Властивість за знач. нава́жливий. – Ти забула вже модну мову символістики, – промовив Павлусь, прочитавши на її божевільних очах, на її виду справдішню наважливість викраять серце з грудей (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. наважливість — НАВА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж., заст. Властивість за знач. нава́жливий. — Ти забула вже модну мову символістики, — промовив Павлусь, прочитавши на її божевільних очах, на її виду справдішню наважливість викраять серце з грудей (Н.-Лев., V, 1956, 245). Словник української мови в 11 томах