наважливість

НАВА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж., заст. Властивість за знач. нава́жливий.

— Ти забула вже модну мову символістики, — промовив Павлусь, прочитавши на її божевільних очах, на її виду справдішню наважливість викраять серце з грудей (Н.-Лев., V, 1956, 245).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наважливість — нава́жливість іменник жіночого роду, істота рішучість, наполегливість арх. Орфографічний словник української мови
  2. наважливість — -вості, ж., заст. Властивість за знач. наважливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наважливість — НАВА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж., заст. Властивість за знач. нава́жливий. – Ти забула вже модну мову символістики, – промовив Павлусь, прочитавши на її божевільних очах, на її виду справдішню наважливість викраять серце з грудей (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах