1. Словник української мови в 11 томах

наважувати

НАВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.

1. розм., рідко. Зважувати, відважувати велику кількість чого-небудь.

2. діал. Накладати, навантажувати велику кількість чого-небудь.

Наважили чумаченьки та три вози солі (Чуб., V, 1874, 1037).

3. діал. Навалюючись, лягаючи на кого-, що-небудь, тиснути своєю вагою.

Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш (Сл. Гр.).

4. наст., розм. Після розмірковування, роздумування вирішувати що-небудь.

Після празника то і то наважував робить — от і наробивсь (Мирний, V, 1955, 347);

Поїхав [Іван] через ліс. Ніщо інше, як тільки мав гадку забити в лісі панотця. Видко, діло наважив іще дома (Март., Тв., 1954, 222);

Злодії й наважили тих коней випрягти, та вкрасти (Україна.., II, 1960, 168).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наважувати — нава́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наважувати — -ую, -уєш, недок., наважити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 розм., рідко. Зважувати, відважувати велику кількість чого-небудь. 2》 діал. Накладати, навантажувати велику кількість чого-небудь. 3》 діал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наважувати — НАВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВА́ЖИТИ, жу, жиш, док., що, чого. 1. розм., рідко. Зважувати, відважувати велику кількість чого-небудь. 2. діал. Накладати, навантажувати велику кількість чого-небудь. Наважили чумаченьки та три вози солі (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  4. наважувати — ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. наважувати — Наважувати, -жую, -єш сов. в. наважити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить. Наважили чумаченьки та три вози соли. Чуб. V. 1037. 2) Налегать, налечь. А як наважу, двері виважу. Гол. І. 147. Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш. Кіев. Словник української мови Грінченка