1. Словник української мови в 11 томах

наважуватися

НАВА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко НАВАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док.

1. Відважуватися, осмілюватися на якийсь вчинок, на якусь дію.

До самого вечора не наважувалися Ярошенки вийти зі свого сховища (Мак., Вибр., 1956, 582);

[Трохим:] То я вас упереджаю: не наважайтесь того робить, бо я можу забуть, що ви мені батько (Крон., IV, 1959, 227);

Я бачу, що Вольф чимсь дуже схвильований, але чіпати його не наважуюсь (Кол., На фронті.., 1959, 121);

Марія й сама не пам’ятає, як вона наважилась вигукнути оті слова, що йшли. з глибини її серця (Цюпа, Назустріч.., 1958, 153).

2. рідко. Мати намір, збиратися.

Гашіца сідає під кущем і, обнявши коліна руками, наважується чекати парубка (Коцюб., І, 1955, 247);

Сахно повернула й наважилася була плисти назад, коли це побачила за берегом озерця якісь мережані залізні споруди (Смолич, І, 1958, 78).

3. діал. Замірятися, зазіхати на кого-, що-небудь; робити замах.

— Короп наважився на моє життя! (Март., Тв., 1954, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наважуватися — нава́жуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наважуватися — Зважуватися, відважуватися, важитися, НАСМІЛЮВАТИСЯ, осмілюватися, набиратися духу, збиратися з силою, надумуватися, мати сміливість, кн. брати на себе сміливість; Р. мати намір, збиратися, вирішувати. Словник синонімів Караванського
  3. наважуватися — Відважуватися, дерзати, зважуватися, насмілюватися, осмілюватися осмілятися Словник синонімів Вусика
  4. наважуватися — -уюся, -уєшся і рідко наважатися, -аюся, -аєшся, недок., наважитися, -жуся, -жишся, док. 1》 Відважуватися, осмілюватися на якийсь вчинок, на якусь дію. 2》 рідко. Мати намір, збиратися. 3》 діал. Замірятися, зазіхати на кого-, що-небудь; робити замах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. наважуватися — НАВА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко НАВАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. на що і без дод., з інфін. Відважуватися, насмілюватися на який-небудь вчинок, на якусь дію. Словник української мови у 20 томах
  6. наважуватися — ВА́ЖИТИ на кого-що (намагатися заподіяти шкоду комусь, чомусь, позбавити когось чого-небудь), ВА́ЖИТИСЯ, ЗАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАЗІХА́ТИ, ПОСЯГА́ТИ рідше, НАВА́ЖУВАТИСЯ рідше. — Док.: замі́ритися, зазіхну́ти, посягну́ти, посягти́, нава́житися. Словник синонімів української мови
  7. наважуватися — Нава́жуватися, -жуюся, -жуєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)