наважуватися

нава́жуватися

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наважуватися — Зважуватися, відважуватися, важитися, НАСМІЛЮВАТИСЯ, осмілюватися, набиратися духу, збиратися з силою, надумуватися, мати сміливість, кн. брати на себе сміливість; Р. мати намір, збиратися, вирішувати. Словник синонімів Караванського
  2. наважуватися — Відважуватися, дерзати, зважуватися, насмілюватися, осмілюватися осмілятися Словник синонімів Вусика
  3. наважуватися — -уюся, -уєшся і рідко наважатися, -аюся, -аєшся, недок., наважитися, -жуся, -жишся, док. 1》 Відважуватися, осмілюватися на якийсь вчинок, на якусь дію. 2》 рідко. Мати намір, збиратися. 3》 діал. Замірятися, зазіхати на кого-, що-небудь; робити замах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наважуватися — НАВА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко НАВАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. на що і без дод., з інфін. Відважуватися, насмілюватися на який-небудь вчинок, на якусь дію. Словник української мови у 20 томах
  5. наважуватися — ВА́ЖИТИ на кого-що (намагатися заподіяти шкоду комусь, чомусь, позбавити когось чого-небудь), ВА́ЖИТИСЯ, ЗАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАЗІХА́ТИ, ПОСЯГА́ТИ рідше, НАВА́ЖУВАТИСЯ рідше. — Док.: замі́ритися, зазіхну́ти, посягну́ти, посягти́, нава́житися. Словник синонімів української мови
  6. наважуватися — Нава́жуватися, -жуюся, -жуєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. наважуватися — НАВА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко НАВАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Відважуватися, осмілюватися на якийсь вчинок, на якусь дію. До самого вечора не наважувалися Ярошенки вийти зі свого сховища (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах