1. Орфографічний словник української мови

навершник

наве́ршник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навершник — НАВЕ́РШНИК, а, ч. Верхня прибудова чого-небудь. В одній із стінок кошари будували для доїння овець струнку будову з піддашшям – “навершник”, “приколобок”, – покритий корою та з отворами для проходу тварин (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах