наволока

на́волока

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наволока — -и, ж., розм. Те саме, що наволочка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наволока — НА́ВОЛОКА, и, ж., розм. Те саме, що на́волочка. Живо розгортав постіль на своїм лігві, ділив між себе й гостя пір'я з гуски в тонкій наволоці, хоч знав, що цю ніч не зажмурить ока з утіхи (К. Словник української мови у 20 томах
  3. наволока — НА́ВОЛОКА, и, ж., розм. Те саме, що на́волочка. Словник української мови в 11 томах
  4. наволока — Наволока, -ки ж. = волока. Гол. Од. 75. Словник української мови Грінченка