1. Орфографічний словник української мови

нагуляний

нагу́ляний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагуляний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагуляти. Нагуляна дитина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нагуляний — НАГУ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нагуля́ти. Хор свіжих, нагуляних за літо голосів співає бадьоро, шумко (С. Васильченко); Куди ж було нести їм силу, за зиму нагуляну, молоду? (А. Головко); Кажуть, нібито вона дівоцька дитина, нагуляна матір'ю з лісниками. Словник української мови у 20 томах
  3. нагуляний — Нагу́ляний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. нагуляний — НАГУ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагуля́ти. Хор свіжих, нагуляних за літо голосів співає бадьоро, шумко (Вас., II, 1959, 106); Куди ж було нести їм силу, за зиму нагуляну, молоду?... Словник української мови в 11 томах