1. Орфографічний словник української мови

надвірок

надві́рок

іменник чоловічого роду

надвір'я

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надвірок — НАДВІ́РОК, рка, ч., розм. Те саме, що надві́р'я. Старалася [Домніка] все по надвірку вештатися, аби не задержуватис в кухні межи челяддю (О. Кобилянська); Тяжкі ті, невідступні мисли [мислі] Його [пана] пекли, і гнали, й тисли, І він, затисши кулаки, Біг мов безумний по надвірку (І. Франко). Словник української мови у 20 томах