надколений

надко́лений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надколений — надколотий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надколоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. надколений — НАДКО́ЛЕНИЙ, НАДКО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до надколо́ти. Мружачись, Софія взяла зі столу маленький срібний дзвоник, теж десь трохи надколений, і подзвонила (О. Словник української мови у 20 томах
  3. надколений — НАДКО́ЛЕНИЙ, НАДКО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мчи. ч. до надколо́ти. Мружачись, Софія взяла зі столу маленький срібний дзвоник, теж десь трохи надколений і подзвонила (Гончар, Таврія, 1952, 137)... Словник української мови в 11 томах