1. Орфографічний словник української мови

надовго

надо́вго

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надовго — присл. На тривалий, довгий час, на великий строк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. надовго — НАДО́ВГО, присл. На тривалий, довгий час, на великий строк. Їй було жалко, що надовго перервуться їхні стрічі в тихому лісі (М. Коцюбинський); Іноді він надовго поринав у такий глибокий роздум, що його будили, як сонного, і тоді він прокидався (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  3. надовго — Надо́вго, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. надовго — НАДО́ВГО, присл. На тривалий, довгий час, на великий строк. Їй було жалко, що надовго перервуться їхні стрічі в тихому лісі (Коцюб., II, 1955, 316); Іноді він надовго поринав у такий глибокий роздум, що його будили, як сонного, і тоді він прокидався (Довж., І, 1958, 430). Словник української мови в 11 томах
  5. надовго — Надовго нар. Надолго. Хиба надовго старий жениться: або сам умре, або жінка покине. ЗОЮР. І. 148. Словник української мови Грінченка