надраґуля

надраґу́ля

іменник жіночого роду

беладона

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надраґуля — НАДРАҐУ́ЛЯ, і, ж., бот., розм. Отруйна багаторічна трав'яниста рослина родини пасльонових, яка має лікувальні властивості; беладона, красавка. Вживалися у бойківській народній медицині й отруйні рослини – чистотіл.., беладона (надраґуля) та ін. (з наук. Словник української мови у 20 томах