надувальник
надува́льник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надувальник — -а, ч. Той, хто надуває що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надувальник — НАДУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто надуває що-небудь. У Софії Київській, крім органу, органіста і двох надувальників (надували повітря в хутра), на фресці ще зображені музиканти зі струнними і духовими інструментами (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- надувальник — НАДУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто надуває що-небудь. Словник української мови в 11 томах