надувальник

надува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надувальник — -а, ч. Той, хто надуває що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. надувальник — НАДУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто надуває що-небудь. У Софії Київській, крім органу, органіста і двох надувальників (надували повітря в хутра), на фресці ще зображені музиканти зі струнними і духовими інструментами (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. надувальник — НАДУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто надуває що-небудь. Словник української мови в 11 томах