1. Орфографічний словник української мови

надягти

надягти́

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надягти — див. надягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. надягти — НАДЯГТИ́ див. надяга́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. надягти — надяга́ти (надіва́ти, натяга́ти і т. ін.) / надягну́ти (наді́ти, надягти́, натягти́ і т. ін.) ове́чу шку́ру. Лицемірно приховувати під виглядом доброзичливості свої підступні наміри, дії. Фразеологічний словник української мови
  4. надягти — НАДІВА́ТИ (приладжувати, прикріплювати щось на чому-небудь; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), НАДЯГА́ТИ, ОДЯГА́ТИ, НАКЛАДА́ТИ розм., НАПИНА́ТИ розм., НАСА́ДЖУВАТИ розм., НАЧІ́ПЛЮВАТИ розм., ЧІПЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. надягти — НАДЯГТИ́ див. надяга́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. надягти — Надяга́ти, -га́ю, -єш сов. в. надягти, -гну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Став він свиту надягать. Гліб. 46. Словник української мови Грінченка