1. Орфографічний словник української мови

надіватися

надіва́тися 1

дієслово недоконаного виду

одягатися

надіва́тися 2

дієслово недоконаного виду

сподіватися

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надіватися — I -ається, недок., надітися, -інеться, док. 1》 Одягатися на кого-, що-небудь. || Натягуватися на який-небудь предмет. 2》 Приладжуватися, прикріплюватися на кому-, чому-небудь. 3》 тільки недок. пас. до надівати. II -аюся, -аєшся, недок., діал. Сподіватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. надіватися — НАДІВА́ТИСЯ¹, а́ється, недок., НАДІ́ТИСЯ, і́неться, док. 1. Одягатися на кого-, що-небудь. “Прабошняхъ” – ідеться про черевики, легке домашнє взуття з черевної частини шкури, яке надівалося на босу ногу (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. надіватися — НАДІВА́ТИСЯ¹, а́ється, недок., НАДІ́ТИСЯ, і́неться, док. 1. Одягатися на кого-, що-небудь; // Натягуватися на який-небудь предмет. 2. Приладжуватися, прикріплюватися на кому-, чому-небудь. 3. тільки недок. Пас. до надіва́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. надіватися — Надіва́тися, -ва́юся, -єшся гл. = сподіватися. Братчика з війська ся надіває. Голов. IV. 548. А ти б на чуже не надівалась, а коло свого дбала. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка