1. Орфографічний словник української мови

назначувати

назна́чувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назначувати — див. назначати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. назначувати — НАЗНА́ЧУВАТИ див. назнача́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  3. назначувати — ПОЗНАЧА́ТИ (ПОЗНА́ЧУВАТИ рідше) (залишати на чомусь які-небудь знаки, мітки), ЗНАЧИ́ТИ, МІ́ТИТИ, ПОМІЧА́ТИ, НАМІЧА́ТИ, НАЗНАЧА́ТИ (НАЗНА́ЧУВАТИ рідше), ПОКА́ЗУВАТИ, МАРКУВА́ТИ, ВИМІЧА́ТИ розм., ЗАЗНАЧА́ТИ розм., ОЗНА́ЧУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. назначувати — НАЗНА́ЧУВАТИ див. назнача́ти¹. Словник української мови в 11 томах