назначувати
назна́чувати
див. назначати I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- назначувати — назна́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- назначувати — НАЗНА́ЧУВАТИ див. назнача́ти¹. Словник української мови у 20 томах
- назначувати — ПОЗНАЧА́ТИ (ПОЗНА́ЧУВАТИ рідше) (залишати на чомусь які-небудь знаки, мітки), ЗНАЧИ́ТИ, МІ́ТИТИ, ПОМІЧА́ТИ, НАМІЧА́ТИ, НАЗНАЧА́ТИ (НАЗНА́ЧУВАТИ рідше), ПОКА́ЗУВАТИ, МАРКУВА́ТИ, ВИМІЧА́ТИ розм., ЗАЗНАЧА́ТИ розм., ОЗНА́ЧУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- назначувати — НАЗНА́ЧУВАТИ див. назнача́ти¹. Словник української мови в 11 томах