1. Орфографічний словник української мови

назубок

назу́бок

іменник чоловічого роду

назубо́к

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назубок — I наз`убок-бка, ч. Напилок, яким випилюють зубці, роблять насічку, зазублини і т. ін. II назуб`окприсл., розм. Дуже добре, ґрунтовно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. назубок — НАЗУБО́К, присл., розм. Дуже добре, ґрунтовно. Северко .. ходив по сцені спокійний, бо всі “репліки Степана” знав “назубок” (А. Іщук); – В такому віці, як ти, я вже безкозирку носив, обов'язки свої назубок знав (О. Гончар). НАЗУ́БОК, бка... Словник української мови у 20 томах
  3. назубок — НАПА́М'ЯТЬ (із сл. знати, вивчати і т. ін. — дослівно, слово в слово), НАЗУБО́К підсил. розм. Олег уже двадцять разів устиг прочитати записку, вивчив її напам'ять (О. Донченко); — В такому віці, як ти, я вже безкозирку носив, обов'язки свої назубок знав (О. Гончар). Словник синонімів української мови
  4. назубок — НАЗУ́БОК, бка, ч. Напилок, яким випилюють зубці, роблять насічку, зазублини і т. ін. НАЗУБО́К, присл., розм. Дуже добре, грунтовно. Северко.. ходив по сцені спокійний, бо всі "репліки Степана" знав "назубок" (Іщук, Вербівчани, 1961, 421). Словник української мови в 11 томах