назубок

Значення в інших словниках

1. назубок — назу́бок іменник чоловічого роду назубо́к прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
2. назубок — I наз`убок-бка, ч. Напилок, яким випилюють зубці, роблять насічку, зазублини і т. ін. II назуб`окприсл., розм. Дуже добре, ґрунтовно. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. назубок — НАЗУБО́К, присл., розм. Дуже добре, ґрунтовно. Северко .. ходив по сцені спокійний, бо всі “репліки Степана” знав “назубок” (А. Іщук); – В такому віці, як ти, я вже безкозирку носив, обов'язки свої назубок знав (О. Гончар). НАЗУ́БОК, бка... Словник української мови у 20 томах
4. назубок — НАПА́М'ЯТЬ (із сл. знати, вивчати і т. ін. — дослівно, слово в слово), НАЗУБО́К підсил. розм. Олег уже двадцять разів устиг прочитати записку, вивчив її напам'ять (О. Донченко); — В такому віці, як ти, я вже безкозирку носив, обов'язки свої назубок знав (О. Гончар). Словник синонімів української мови