1. Орфографічний словник української мови

наказово

наказо́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наказово — Присл. до наказовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наказово — НАКАЗО́ВО. Присл. до наказо́вий. Кесар, як дорослий, наказово кинув водієві [таксі]: – За місто. І велів їхати дорогою, що прилягла грудьми до самого Дніпра (Ю. Збанацький); Та ось його [Суворова] голос прозвучав дзвінко й наказово: – Барабанщику, збір бий! Навчання буде... (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
  3. наказово — НАКАЗО́ВО. Присл. до наказо́вий. — Запишіться, — спробував затримати батька.. — Запишіться! — вже наказово, але безнадійно гукнув услід батькові (Логв., Літа.., 1960, 14). Словник української мови в 11 томах