накістник

на́кістник

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накістник — -а, ч. Те саме, що накістень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. накістник — НА́КІСТНИК, а, ч. Те саме, що на́кістень. На п’ясткові [коня] можуть бути такі вади: накістники — кісткові утворення (бугорки) внаслідок травм (Конярство, 1957, 16). Словник української мови в 11 томах