1. Словник української мови в 11 томах

накістник

НА́КІСТНИК, а, ч. Те саме, що на́кістень.

На п’ясткові [коня] можуть бути такі вади: накістники — кісткові утворення (бугорки) внаслідок травм (Конярство, 1957, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накістник — на́кістник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. накістник — -а, ч. Те саме, що накістень. Великий тлумачний словник сучасної мови