1. Словник української мови в 11 томах

налавник

НАЛА́ВНИК, а, ч. Вузька, перев. килимова, тканина, якою покривають лави.

— Меду внеси, тільки не з горлового горщика, а з липівки і налавник на покуті постели (Стельмах, Правда.., 1961, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налавник — нала́вник іменник чоловічого роду тканина Орфографічний словник української мови
  2. налавник — -а, ч. Вузька, перев. килимова, тканина, якою покривають лави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налавник — НАЛА́ВНИК, а, ч. Вузька, перев. килимова, тканина, якою покривають лави. Килимами царгородськими, замість тонкотканих свійських налавників, застелені лави в княжій їдальні (Н. Словник української мови у 20 томах