налавник

нала́вник

-а, ч.

Вузька, перев. килимова, тканина, якою покривають лави.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налавник — нала́вник іменник чоловічого роду тканина Орфографічний словник української мови
  2. налавник — НАЛА́ВНИК, а, ч. Вузька, перев. килимова, тканина, якою покривають лави. Килимами царгородськими, замість тонкотканих свійських налавників, застелені лави в княжій їдальні (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. налавник — НАЛА́ВНИК, а, ч. Вузька, перев. килимова, тканина, якою покривають лави. — Меду внеси, тільки не з горлового горщика, а з липівки і налавник на покуті постели (Стельмах, Правда.., 1961, 202). Словник української мови в 11 томах