налавник
нала́вник
-а, ч.
Вузька, перев. килимова, тканина, якою покривають лави.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- налавник — нала́вник іменник чоловічого роду тканина Орфографічний словник української мови
- налавник — НАЛА́ВНИК, а, ч. Вузька, перев. килимова, тканина, якою покривають лави. Килимами царгородськими, замість тонкотканих свійських налавників, застелені лави в княжій їдальні (Н. Словник української мови у 20 томах
- налавник — НАЛА́ВНИК, а, ч. Вузька, перев. килимова, тканина, якою покривають лави. — Меду внеси, тільки не з горлового горщика, а з липівки і налавник на покуті постели (Стельмах, Правда.., 1961, 202). Словник української мови в 11 томах