1. Орфографічний словник української мови

наменутися

намену́тися

дієслово доконаного виду

почати, спробувати

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наменутися — -нуся, -нешся, док., діал. Почати, спробувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наменутися — НАМЕНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., діал. Почати, спробувати говорити. – Мені слова промовити не вільно при батьку: тільки наменусь, усі моргають і кивають, що треба мені за язик вкуситися! (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. наменутися — НАМЕНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., діал. Почати, спробувати. — Мені слова промовити не вільно при батьку: тільки наменусь, усі моргають і кивають, що треба мені за язик вкуситися! (Вовчок, І, 1955, 187). Словник української мови в 11 томах
  4. наменутися — Намену́тися, -ну́ся, -не́шся гл. Начать говорить, открыть ротъ, заикнуться. Мені слова промовить не вільно при батьку: тілько наменусь — усі моргають, що треба мені за язик вкуситися. МВ. ІІ. 86. Словник української мови Грінченка