намурований

намуро́ваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намурований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намурувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. намурований — НАМУРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до намурува́ти. В будці прохолода, тут навіть у середліття спеки нема; стіни товсті, намуровані ще монастирськими мулярами (О. Гончар); // намуро́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах