намісний

намі́сний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намісний — НАМІ́СНИЙ, а, е. Розміщений на церковному іконостасі на призначеному й відведеному відповідно до змісту, зображуваного місця (про ікону). Перед намісними образами у високих ставниках горять товсті зелені свічки (М. Словник української мови у 20 томах