намісний
намі́сний
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намісний — НАМІ́СНИЙ, а, е. Розміщений на церковному іконостасі на призначеному й відведеному відповідно до змісту, зображуваного місця (про ікону). Перед намісними образами у високих ставниках горять товсті зелені свічки (М. Словник української мови у 20 томах