1. Орфографічний словник української мови

наопаш

нао́паш

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наопаш — див. наопашки Словник синонімів Вусика
  2. наопаш — присл., розм. Те саме, що наопашки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наопаш — НАО́ПАШ, присл., розм. Те саме, що нао́пашки. Данилко хутко озувся, наопаш накинув піджак і шмигнув за двері (П. Панч); З них [човників] повистрибували на пісок високі дебелі чоловіки з шаблями й рушницями, в грубих білих сорочках і киреях наопаш (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. наопаш — НАО́ПАШ, присл., розм. Те саме, що нао́пашки. Данилко хутко озувся, наопаш накинув піджак і шмигнув за двері (Панч, Синів.., 1959, 62). Словник української мови в 11 томах
  5. наопаш — Наопаш, наопашки и наопашку нар. Въ накидку. Драночка на йому і наопаш латана свитина. Г. Барв. 353. Хоч в ряднині, аби наопашки (о шляхетской спѣси). Узяв кожух наопашки, пішов в корчму пити. Грин. III. 555. Ой чи се ж той Микита, що наопашку свита. н. п. Словник української мови Грінченка