наостанок

Значення в інших словниках

1. наостанок — див. наприкінці Словник синонімів Вусика
2. наостанок — присл. Те саме, що наостанку. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наостанок — НАОСТА́НОК, присл. Те саме, що наоста́нку. Пішли рідні від нього в вагон і весь час оглядались, подаючи прощальні знаки долонею і хусточкою. Вітали наостанок з вікна, коли потяг відходив..; темрява закрила його слід (В. Словник української мови у 20 томах
4. наостанок — ВОСТА́ННЄ (останній раз), НАОСТА́НКУ, НАОСТА́НОК, НАОСТА́НЦІ, НАОСТА́ННЄ рідше, УВОСТА́ННЄ рідше. За день до мого од'їзду я востаннє похапцем передивлявся свої книжки (С. Васильченко); Здригнулися наостанку губи, безпорадно ловлячи повітря (З. Словник синонімів української мови
5. наостанок — НАОСТА́НОК, присл. Те саме, що наоста́нку. — Хапуга окаянний! — вигукнула Наталка наостанок і пішла до дверей (.Коп., Земля.., 1957, 76). Словник української мови в 11 томах