1. Орфографічний словник української мови

напиндючений

напиндю́чений

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напиндючений — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  2. напиндючений — -а, -е, розм. Надмірно пихатий, зарозумілий, чванливий. || Який виражає пихатість, зарозумілість і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напиндючений — НАПИНДЮ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Занадто пихатий, зарозумілий, чванливий. Билися й на весіллях, особливо з напиндюченими багачиками, коли ті вже занадто задирали носи та насміхалися з бідноти (П. Словник української мови у 20 томах
  4. напиндючений — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. напиндючений — НАПИНДЮ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Надмірно пихатий, зарозумілий, чванливий. Билися й на весіллях, особливо з напиндюченими багачиками, коли ті вже занадто задирали носи та насміхалися з бідноти (Козл. Словник української мови в 11 томах