напиндючений
напиндю́чений
-а, -е, розм.
Надмірно пихатий, зарозумілий, чванливий.
|| Який виражає пихатість, зарозумілість і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напиндючений — напиндю́чений прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- напиндючений — див. пихатий Словник синонімів Вусика
- напиндючений — НАПИНДЮ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Занадто пихатий, зарозумілий, чванливий. Билися й на весіллях, особливо з напиндюченими багачиками, коли ті вже занадто задирали носи та насміхалися з бідноти (П. Словник української мови у 20 томах
- напиндючений — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- напиндючений — НАПИНДЮ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Надмірно пихатий, зарозумілий, чванливий. Билися й на весіллях, особливо з напиндюченими багачиками, коли ті вже занадто задирали носи та насміхалися з бідноти (Козл. Словник української мови в 11 томах