напиндючено

напиндю́чено

розм.

Присл. до напиндючений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напиндючено — напиндю́чено прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. напиндючено — НАПИНДЮ́ЧЕНО, розм. Присл. до напиндю́чений. Сидять молодиці пишні, як пави, нерухомо і напиндючено (В. Речмедін). Словник української мови у 20 томах
  3. напиндючено — НАПИНДЮ́ЧЕНО, розм. Присл. до напиндю́чении. Сидять молодиці пишні, як пави, нерухомо і напиндючено (Речм., Весн. грози, 1961, 315). Словник української мови в 11 томах