напиндючено
напиндю́чено
розм.
Присл. до напиндючений.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напиндючено — напиндю́чено прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- напиндючено — НАПИНДЮ́ЧЕНО, розм. Присл. до напиндю́чений. Сидять молодиці пишні, як пави, нерухомо і напиндючено (В. Речмедін). Словник української мови у 20 томах
- напиндючено — НАПИНДЮ́ЧЕНО, розм. Присл. до напиндю́чении. Сидять молодиці пишні, як пави, нерухомо і напиндючено (Речм., Весн. грози, 1961, 315). Словник української мови в 11 томах