1. Словник української мови в 11 томах

напиндючено

НАПИНДЮ́ЧЕНО, розм. Присл. до напиндю́чении.

Сидять молодиці пишні, як пави, нерухомо і напиндючено (Речм., Весн. грози, 1961, 315).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напиндючено — напиндю́чено прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. напиндючено — розм. Присл. до напиндючений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напиндючено — НАПИНДЮ́ЧЕНО, розм. Присл. до напиндю́чений. Сидять молодиці пишні, як пави, нерухомо і напиндючено (В. Речмедін). Словник української мови у 20 томах