напиндючитися
НАПИНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм.
1. Набрати пихатого, бундючного вигляду.
— Я накинув свою скуфію, надів найновішу, найпросторнішу рясу, трохи напиндючивсь та й пішов (Н.-Лев., І, 1956, 126);
— Я не хочу, щоб мною командували боягузи! — напиндючився Дулькевич (Загреб., Європа 45, 1959, 104).
2. Тс саме, що наду́тися 4.
Він примітив, що його не слухають, розсердився, напиндючився, вийняв з кишені газету й почав нишком читати (Н.-Лев., V, 1966, 161).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напиндючитися — напиндю́читися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- напиндючитися — -чуся, -чишся, док., розм. 1》 Набути пихатого, бундючного вигляду. 2》 Те саме, що надутися 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- напиндючитися — НАПИНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. 1. Набрати пихатого, зарозумілого бундючного вигляду. – Яких тільки людей я не бачила за Дунаєм!.. – промовила Лекерія Петрівна і якось напиндючилась і закинула гордо голову, аж у неї на шиї показалось воло (І. Словник української мови у 20 томах
- напиндючитися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- напиндючитися — Напиндючитися, -чуся, -чишся гл. Надуться. Нажабиться кожен, напиндючиться. Св. Л. 291. Словник української мови Грінченка