напиндючено
НАПИНДЮ́ЧЕНО, розм.
Присл. до напиндю́чений.
Сидять молодиці пишні, як пави, нерухомо і напиндючено (В. Речмедін).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напиндючено — напиндю́чено прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- напиндючено — розм. Присл. до напиндючений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напиндючено — НАПИНДЮ́ЧЕНО, розм. Присл. до напиндю́чении. Сидять молодиці пишні, як пави, нерухомо і напиндючено (Речм., Весн. грози, 1961, 315). Словник української мови в 11 томах