напророчити

напроро́чити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напророчити — див. напророкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. напророчити — НАПРОРО́ЧИТИ див. напророкува́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. напророчити — НАКЛИ́КАТИ що на кого-що (своїми діями або словами викликати, спричинити що-небудь неприємне, небажане), СПРОВА́ДИТИ, ЗВЕСТИ́ рідше, НАВОЛОКТИ́ розм.; НАВІЩУВА́ТИ розм., НАПРОРОКУВА́ТИ розм., НАПРОРО́ЧИТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. напророчити — НАПРОРО́ЧИТИ див. напророкува́ти. Словник української мови в 11 томах