1. Словник української мови в 11 томах

напророчити

НАПРОРО́ЧИТИ див. напророкува́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напророчити — напроро́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напророчити — див. напророкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напророчити — НАПРОРО́ЧИТИ див. напророкува́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. напророчити — НАКЛИ́КАТИ що на кого-що (своїми діями або словами викликати, спричинити що-небудь неприємне, небажане), СПРОВА́ДИТИ, ЗВЕСТИ́ рідше, НАВОЛОКТИ́ розм.; НАВІЩУВА́ТИ розм., НАПРОРОКУВА́ТИ розм., НАПРОРО́ЧИТИ розм. Словник синонімів української мови