1. Словник української мови в 11 томах

напросити

НАПРОСИ́ТИ див. напро́шувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напросити — напроси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напросити — див. напрошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напросити — НАПРОСИ́ТИ див. напро́шувати. Словник української мови у 20 томах
  4. напросити — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. напросити — Напроси́ти, -ся см. напрошувати, -ся. Словник української мови Грінченка