напросити
напроси́ти
див. напрошувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напросити — напроси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- напросити — НАПРОСИ́ТИ див. напро́шувати. Словник української мови у 20 томах
- напросити — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- напросити — НАПРОСИ́ТИ див. напро́шувати. Словник української мови в 11 томах
- напросити — Напроси́ти, -ся см. напрошувати, -ся. Словник української мови Грінченка