1. Орфографічний словник української мови

насиджений

наси́джений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насиджений — (- місце) обжитий, обсиджений; (- ногу) пересиджений, засиджений. Словник синонімів Караванського
  2. насиджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до насидіти. || у знач. прикм. Насиджене місце. 2》 у знач. прикм. Те саме, що пересиджений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насиджений — НАСИ́ДЖЕНИЙ, а, с. 1. Дієпр. пас. до наси́діти. Кожний прохач мав своє власне давнє місце, з давніх-давен насиджене (І. Нечуй-Левицький); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. насиджений — наси́джене гніздо́ (кубло́). Житло, місце, де хто-небудь прожив тривалий час. До спустошеного села повертали потроху люди, оселяючись у давніх, насиджених гніздах (Ф. Фразеологічний словник української мови
  5. насиджений — Наси́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. насиджений — НАСИ́ДЖЕНИЙ, а, с. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до наси́діти. Кожний прохач мав своє власне давнє місце, з давніх-давен насиджене (Н.-Лев., IV, 1956, 305); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах